На фото: Марія Хомів, психотерапевт, тренер жіночого особистісного розвитку, автор проектів: для вагітних ” Школа щасливого материнства св. Анни”(13 років), дівчаток підлітків “Я-цінна. Я-гідна. Я-особлива” (3 роки), та жінок “Територія тіла” (1 рік), ведуча материнських груп, тренер дорослоі та дитячоі школи моделей.
– Коїться що на цім світі? – А просто зима. – Просто зима, Ви гадаєте? – Так, я гадаю. Адже я сам, як умію, сліди прокладаю В ваші будинки, коли іще сонця нема.
– Що ж нас чекає по тому? – А січень-казкар. – Січень настане, вважаєте? – Так, я вважаю. Я вже давно цю засніжену книгу читаю, Цей із картинками хуги прадавній буквар.
– Чим це нарешті закінчиться? – Квітнем ясним. – Квітнем ясним, Ви ручаєтесь? – Так, я ручаюсь. Я навіть чув, і тепер увесь час прислухаюсь, Ніби сопілка співала в гаю і за ним.
– Що ж тепер варто робити? – А жити, і все, Платтячка шити й легкі сарафани із ситцю. – Ви припускаєте, все це ще буде носитись? – Я припускаю, що шити це варто усе.
Варто, бо скільки метіль не вдавала би хіть, Недовговічні її кабала і опала. Отже, дозвольте на честь новорічного балу Вас запросити на танець, і руку прийміть.
Місяць, мов куля зі свічкою, марить згори, Маски летять карнавальні по колу, по колу. Вальс починається, пані моя веселкова,
І раз, два, три, ………….раз, два, три, ………………….раз, два, три, …………………………………раз, два, три. (З Ю. Левiтанського) Любов Лібуркіна