Ми побували в місті біля самого синього моря.

Місто, яке пахне морем.

І не тільки, а ще й терпким спекотним ароматним літом, старими будинками і смаженою рибою, водоростями й мідіями. Різні кафешки, величні будинки біля Оперного, нахабні коти і оголені платани, а ще повний вінігрет транспорту, який досить рідко їздить, і багато людей. Але, це місто, разом з Затокою, щолітнє моє місце відпочинку, де з 4 років до 17 років, ми на місяць усією сім’єю вирушали на море.

Тато-лікарем в “Надзбруччі”, а ми допомагати і купатись. Скільки усього прекрасного пройшло там влітку. Дні Нептуна і побиті коліна. Там вперше мені признались в коханні і там я вперше виграла в конкурсі танців. І минулого року ми не позбавляли себе задоволення згадати дитинство, і там побувати. Тепер уже з донькою, хоч все вже тепер зовсім по-іншому.

А на разі, ми дуже класно віддихаємо з дівчатками з “Території тіла” в самій Одесі, по-світськи:) Пишіть, якщо хочете зустрітись. Хоч вже незабаром додому. Але навіть декілька морських днів задають настрою на довгий час. #територіятіла